Якщо Ви постраждали
Якщо Ви постраждали
Як захистити себе та дітей
Визначить, як можна швидко і безпечно вийти з будинку, які двері, вікна, ліфти чи сходи підходять для цього найкраще.
Не залишайте інформацію, яка допоможе кривднику знайти Вас.
Попередьте сусідів або близьких про можливу небезпеку та попросіть їх якнайшвидше звернутися до поліції у разі необхідності.
Сховайте в таємному місці оригінали або копії важливих документів, певну суму грошей, телефон із сім-картою, записані номери важливих телефонів та адреси, одяг та ліки для себе та дітей.
Майте складеною «тривожну» сумку із речами першої необхідності.
Оберіть одне чи декілька місць, де можна переховуватися, та впевніться, що можна швидко потрапити туди у вечірній та нічний час (у друзів або родичів; у кризовому центрі; іншій місцевості тощо), запам’ятайте їхні адреси та телефони.
Спілкуйтеся з друзями та родичами, яким довіряєте, та розкажіть їм про свою ситуацію. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб він/вона знали, де Ви знаходитесь, і чи все у Вас гаразд.
Дізнайтеся, чи є в громаді, місті чи області заклад для безпечного перебування жінок або мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, та зверніться туди за додатковою консультацією щодо можливих дій.
Зателефонуйте на цілодобову Національну «гарячу лінію» з протидії домашньому насильству – 116 123 (анонімно, безкоштовно та конфіденційно) та дізнайтеся, де і які послуги можна отримати.
Якщо ситуація критична:
Знайдіть безпечне місце та зателефонуйте до поліції за номером 102.
Правоохоронні органи (поліція).
Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Правоохоронці можуть, зокрема, винести кривднику терміновий заборонний припис, надати пораду щодо подальших дій та наявних надавачів послуг, а також скерувати Вас (разом із дітьми) до убезпеченого притулку для постраждалих осіб.
Медичні установи.
Якщо Ви зазнали фізичного чи сексуального насильства, зверніться до лікаря для отримання медичної допомоги та документування у медичній картці ознак того, що з Вами трапилося. Надалі це допоможе Вам притягнути кривдника до відповідальності, якщо Ви звернетеся до правоохоронних органів.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
У центрі соціальних служб Ви зможете отримати необхідні юридичні, психологічні, соціальні послуги та консультації. Якщо через загрозу насильства Вам немає де жити, Вам можуть допомогти вирішити питання з тимчасовим місцем перебування (наприклад, скерують до притулку для постраждалих від домашнього насильства).
Уповноважена особа (координатор) з питань запобігання та протидії насильству.
Тут приймуть Вашу заяву про вчинення у Вашій сім’ї насильства, залучать відповідні органи та скерують Вас для отримання необхідної допомоги.
Служба у справах дітей.
Якщо у Вашій сім’ї є діти, вони так само або страждають від насильства, або є його свідками. Відповідна служба втрутиться у ситуацію та захистить права дітей.
Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.
Фахівці мобільної бригади можуть надавати Вам первинну телефонну консультацію, за потреби – виїхати для очного спілкування у зручне для Вас місце, а також скерувати і відвезти до притулку для постраждалих осіб, якщо виникає така необхідність. Усі контакти мобільних бригад за посиланням: www.rozirvykolo.org.
Громадські та релігійні організації.
У кожному регіоні є громадські та релігійні організації, що надають юридичні та психологічні консультації особам, які зазнають домашнього насильства.
Ви можете зателефонувати на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації за номерами:
0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
(безкоштовно, цілодобово, анонімно з телефонів будь-яких операторів) для отримання консультацій юриста або психолога, а також інформації щодо закладів, до яких ви можете звернутися по допомогу за місцем проживання.
Не зволікайте, робіть впевнені кроки до позитивних змін.
Щасливе майбутнє Вашої родини знаходить у Ваших руках!
Якщо Ви зазнаєте домашнього насильства або у Вашій сім’ї існує загроза його вчинення, підготуйте особистий план безпеки, який допоможе Вам у критичній ситуації. Продумайте свої дії у випадку домашнього насильства. Розкажіть про насильство тим, кому Ви довіряєте (друзям, родичам). Знайдіть таке місце, куди Ви змогли б піти у разі небезпеки.
Ваші заходи безпеки можуть бути таким:
Зробіть та заховайте у надійному місці запасні ключі від дому/квартири або машини так, щоб у разі небезпеки Ви могли швидко вийти та дізнатися безпечного місця.
У надійному та завжди доступному для Вас місці заховайте певну суму грошей, важливі номери телефонів, паспорт, необхідні папери (документи дітей, свідоцтва, що підтверджують право володіння майном, медичні карки тощо), а також необхідні одяг та ліки.
Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, спробуйте перейти у приміщення, яке можна легко покинути. Намагайтеся триматися ближче до виходу. Уникайте суперечок у кімнатах, де є гострі та ріжучі предмети.
Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують шум і крики з Вашого дому/квартири. Коли приїде поліція, спробуйте максимально заспокоїтися та чітко викласти ситуацію, напишіть заяву.
Заздалегідь домовтеся з друзями або родичами про можливість надання Вам тимчасового притулку у разі небезпеки. Важливо, щоб це були ті люди, які зможуть Вас захистити і у яких кривдник одразу не знайде Вас.
Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати Вам необхідну підтримку (кризовий центр, притулок для жінок, соціальна служба, телефони довіри тощо).
Як поводитися у ситуації домашнього насильства, щоб мінімізувати негативні наслідки.
У жодному разі не з’ясовуйте стосунки з кривдником, який перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.
У жодному випадку не відповідайте агресією на агресію.
Не починайте кричати чи плакати. Говоріть із кривдником чітко. Спробуйте заспокоїтися самі та дайте час заспокоїтися кривднику (вийдіть в іншу кімнату, на вулицю тощо).
Лише тоді, коли Ваш партнер заспокоївся та готовий адекватно спілкуватися, обговоріть ситуацію. У розмові використовуйте «Я-висловлювання» (говоріть про свої почуття та відчуття, не звинувачуйте та не докоряйте, пропонуйте вихід із ситуації: «Я почуваюся збентежено, коли ти поводишся таким чином», «Давай ми спробуємо у таких ситуаціях діяти ось так…»).
