Звернення Президента України Володимира Зеленського наприкінці 264-го дня війни (14.11.2022)
Бажаю здоровʼя, шановні українці!
Сьогодні був дуже продуктивний і символічний день – день на Херсонщині, на Миколаївщині.
Передусім мав честь особисто відзначити державними нагородами наших воїнів. Вручив у Херсоні 36 орденів Богдана Хмельницького та «За мужність», іще три ордени передав пораненим бійцям.
Зокрема, орденом Богдана Хмельницького І ступеня відзначено бригадного генерала Олександра Тарнавського. У вересні він став командувачем оперативно-стратегічної групи військ «Херсон», і ми бачимо результат.
Звання Героя України присвоєно розвіднику, сержанту Андрію Орлову. Ще у вересні він проявив надзвичайну хоробрість та результативність у боях на Херсонщині. Був поранений, одужав. Повернувся на передову. І вже 10 листопада у складі розвідувального загону брав участь у звільненні Снігурівки. Саме він підняв український прапор над будівлею районної адміністрації.
Звичайно, будуть іще нагороди, будуть іще подяки. Усі наші воїни, які повертають свободу українцям і українській землі, заслуговують на максимальну вдячність. Це є. Це буде.
Провів сьогодні декілька нарад – і на Херсонщині, і на Миколаївщині. Зробимо все, щоб відновити нормальні умови життя для наших людей.
Це очевидно для всіх, що таке Україна, що таке присутність нашого прапора. Коли є український прапор, є цивілізованість, є свобода. Є соціальне забезпечення. Є інфраструктура. Є безпека. Є кому дбати про людей. Є все те, що зникає і що руйнують, коли приходить окупант.
Ось що значить російський прапор – повне спустошення. Немає ні електрики, ні зв’язку, ні інтернету, ні телебачення. Окупанти все знищили самі – спеціально. Оце їхня спецоперація. Перед зимою російські окупанти зруйнували людям абсолютно всю критичну інфраструктуру. Абсолютно всі важливі об’єкти в місті та області заміновані.
Це щастя для всіх, коли Росію вдається вигнати. Щастя, яке буде й у тих наших містах і громадах, які позбавлені Росією нормального життя і після 24 лютого й у 2014 році. Ми все повернемо. Повернемо нормальне життя. І знаємо, що мир для України стає ближчим. Для всієї нашої країни.
Вже за кілька годин говоритиму про це у своєму зверненні до учасників саміту… G19 в Індонезії. Це об’єднання дуже вагомих держав. І сьогодні, ще напередодні саміту, вже прозвучали вагомі заяви.
Зокрема важливо, що Сполучені Штати та Китай разом відзначили неприпустимість будь-яких погроз застосування ядерної зброї. Всі розуміють, кому адресовані ці слова.
Маємо сьогодні й рішення наших партнерів, які посилюють позиції України. Дякую Канаді за новий пакет оборонної підтримки для нашої держави обсягом півмільярда доларів. А також і за нові санкції проти російських пособників тиранії – проти гвинтиків цієї системи.
Дякую Сполученим Штатам за нові санкційні кроки. Сьогодні запроваджені санкції проти більш ніж понад 40 юридичних і фізичних осіб, які допомагають Росії воювати. Абсолютно всі, хто так чи інакше працює на російську армію, оборонний сектор, повинні отримати повну особисту ізоляцію від усього світу. А потім буде й покарання за співучасть у терорі.
На майданчику ООН наші дипломати дуже довго працювали з партнерами, щоб погодити та ухвалити дві дуже важливі резолюції. Перша з них сьогодні підтримана – щодо створення міжнародного компенсаційного механізму, який дасть змогу відшкодувати всі збитки, завдані російською війною, причому за рахунок російських же активів. Репарації, які Росії доведеться заплатити за скоєне, – це тепер частина міжнародно-правової реальності.
Другу резолюцію – для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України – ще погоджуємо з нашими партнерами. Зробимо все, щоб вони обидві запрацювали.
Сьогодні ж за співголовування Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша та керівника Офісу Андрія Єрмака відбулося засідання Координаційної ради України з питань захисту і безпеки дітей. Я дякую пану Гутеррішу за це.
Обговорили, як зупинити депортацію українських дітей у Росію й повернути додому всіх, хто був силою вивезений. Як мінімум це майже 11 тисяч дітей – ми їх знаємо поіменно. Але це лише ті, про кого ми знаємо. А насправді вивезених більше.
Також у засіданні взяли участь посли провідних держав, яких ми закликаємо допомогти з реалізацією цього завдання. Щоб повернути всіх депортованих, нам справді буде потрібна міць усього світу.
Я вірю, що ми зможемо це забезпечити!
Дякую всім, хто допомагає Україні!
Дякую кожному й кожній, хто воює й працює заради нашої держави!
Вічна памʼять усім, хто віддав своє життя за Україну й за наших людей.
Слава Україні!
