Щорічно, 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Цей день створений для того, щоб привернути увагу до долі осіб, ув’язнених у місцях та з поганими умовами, невідомих їхнім родичам та/або законним представникам.
Робота над таємним ув’язненням є важливою частиною діяльності ряду міжнародних органів та організацій у галузі правозахисної діяльності та гуманітарної допомоги.
З 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції ООН про захист усіх осіб від насильницьких зникнень і зобов’язалося дотримуватися її положень. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.
Нажаль, для України це не просто дата, це – реальність, яку створив російський агресор…
На всіх окупованих так званою «росією» територіях України наступає середньовіччя з полюванням на інакомислячих. Саме тому не тільки українці, а і весь світ має пам’ятати злочини проти жителів Луганщини, Донеччини, Харківщини, Херсонщини, Запоріжжя та інших регіонів, які зачепила війна.
