A A A K K K
для людей із порушенням зору
Успенівська сільська рада
Одеська область, Б-Дністровський район

ЩО ТАКЕ ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ТА ЯК ІЗ НИМИ БОРОТИСЯ?

Дата: 26.01.2024 12:06
Кількість переглядів: 70

Фото без опису

Гендерні стереотипи — це стійкі, стереотипні уявлення суспільства щодо того, якими мають, або, навпаки, не мають бути представники того або іншого гендеру — жінки та чоловіки.

  Зазвичай гендерні стереотипи стосуються або зовнішності чоловік та жінок — тобто, зовнішніх проявів фемінності чи маскулінності, або розподілення гендерних ролей у суспільстві.

  Дуже часто ми чуємо про ролі у суспільстві, давайте розберемось що ж таке гендерні ролі?

  Гендерні ролі — це моделі очікуваної поведінки жінок та чоловіків у соціумі відповідно до тих соціокультурних умов, у яких вони живуть. Тобто це риси, які вважають більш характерними чи то для чоловіків, чи то для жінок.

  Так, наприклад, стереотипним є уявлення про те, що жінки мають бути ніжними та тендітними, а чоловіки — сильними та не повинні публічно проявляти емоції, плакати.

   Найяскравіший приклад — це розділення чоловічих та жіночих ролей за принципом “берегиня” та “мисливець”.На основі цього формуються уявлення про розподіл сімейних обов’язків: нібито головний обов’язок жінки — народжувати дітей та організовувати побут, а чоловік, в свою чергу, має забезпечувати родину грошима, їжею.

    Є також і окрема категорія стереотипів, які стосуються зовнішніх проявів “чоловічності” або “жіночності”. Це, наприклад, уявлення про те, що дівчата мають любити рожевий колір та носять одяг із блискітками або бантами, в той час, як хлопчиків традиційно вдягають у сині, блакитні кольори стриманих фасонів.

Як боротися з гендерними стереотипами?

   Найліпший спосіб подолати будь-які стереотипи — продемонструвати зворотнє на конкретних прикладах. Показати, що жінки так само можуть бути сильними та утримувати родину, а чоловіки — йти у декретну відпустку по догляду за дітьми замість своїх дружин. Демонструвати це можна на будь-якому рівні: як на рівні розмов на кухні з друзями, так і через публічні заходи та інформаційні кампанії.

Гендерні особливості: 6 міфів про розходження чоловіків та жінок.

Гендер формується та розвивається  у прямому зв’язку з біологічними особливостями та самопізнанням.  

За даними психологів хлопчики та дівчатка впізнають свою стать до двох років, але не до кінця розуміють, що це. До 5-7 років під впливом виховання, досвіду та очікувань оточення формується гендерна ідентичність. Наступний етап – період статевого дозрівання, що супроводжується змінами тіла, еротичними фантазіями та романтичними переживаннями. Цей період дуже впливає на наступні гендерні відмінності. І лише у віці 17-25 років проходить етап соціалізації, коли формується світогляд людини, її уявлення про своє призначення та сенс життя.

Але справа в тому, що виховання дитини в багатьох сім’ях, садах і школах спирається виключно на її біологічну стать . Це проявляється у всьому: від вибору кольору коляски, одягу, іграшок до очікувань та норм поведінки. Так, від дівчаток очікують любові до бантиків, ляльок, комунікабельності та зразкової поведінки. Їм читають казки про фей та принцес. Хлопчикам приписують аналітичний розум, стриманість, інтерес до машин і літаків. Ідея про те, що хлопчики та дівчатка просто зобов’язані відрізнятися один від одного, просочила всю нашу культуру.

     Але багато уявлення про властиві дівчаткам або хлопчикам риси характеру виявилися не більш ніж міфом. Дослідженнями доведено, що подібностей в дітей віком набагато менше, ніж відмінностей. Наприклад, різниця в математичних здібностях виявилася у 8% випадків, відмінності у засвоєнні тексту виявилися у 1% дітей. І ці цифри можна продовжити. Якщо дивитися на дані неупереджено, можна побачити: всі дослідження статевих відмінностей лише підтверджували їхню подібність.

     Але у світі дорослих гендерних міфів не меншає: 

Міф 1. Біологічні відмінності статі є даністю, змінювати яку небажано та небезпечно.

Насправді більшість параметрів виявляються придбаними. Різні вимоги, виховання, заняття формують різні якості. Так, дівчаток з дитинства вчать готувати, господарювати, хлопчикам прищеплюють любов до техніки, виховують фізичну витривалість. Таким чином, більшість відмінностей формуються в міру соціалізації, яку за бажання можна змінити.

Міф 2. Жінки програють у чоловіків за інтелектуальними здібностями, логікою, професійною компетентністю.

Парадоксально, але за доби успіхів жінок у сфері політики, економіки, управління упереджене ставлення щодо їхніх розумових здібностей звучать звідусіль. Так підтримується думка і низька компетентність жінок, їх нездатність до стратегічного мислення, прийняття рішень. Але це не більше ніж думка.

Міф 3. Чоловіки не здатні до піклування, співпереживання, зате жінки генетично схильні до того, щоб виявляти емпатію.

Результати дослідження показали, що чоловіки та жінки наділені однаковою емоційністю. Але відмінності у соціальних нормах та очікуваннях не дають можливості чоловікам виявляти свої почуття. З дитинства хлопчику вселяють, що сльози – це ознака нечоловічого характеру. Тому відмова від емоційної твердості – не більше, ніж страх виявитися негідним звання «справжнього чоловіка».

Міф 4. Жінки мріють вийти заміж, а чоловіки шлюбу не потребують.

Дівчаткам з дитинства навіюється «правильна» модель життя, за якою вона стане повноцінною лише після заміжжя та народження дітей. Хлопчики живуть з очікуванням на те, що жінки прагнуть їх заарканити, сісти на шию. Але досягти кар’єрного зростання і статусу чоловік може лише у випадку, коли його тил добре захищений. Виходить, подружнє життя дозволяє чоловікові підкорювати вершини, а не вирішувати побутові проблеми.

Міф 5. Гендерна рівність досягнуто, воювати далі безглуздо.

За статистикою 88% рекрутерів цілеспрямовано розшукують кандидата певної статі. Як не банально, але причиною цього є соціальні стереотипи. Вважається, що жінки більш схильні до рутинної роботи, а чоловіки – амбітні та наполегливі. Щоб виключити подібні упередження під час найму співробітника в деяких країнах з анкети прибрали фото та деякі біографічні здібності. Але ситуація з гендерною нерівністю залишається так само актуальною.

Міф 6. Дівчата воліють ніжно-рожеве, хлопчики люблять небесно-синє.

Дівчачий відділ у магазині дитячого одягу безпомилково впізнається з великої кількості рожевого кольору. Хлопчикам належать стримані відтінки блакитного, сірого та блакитного. Але в ході експериментів зв’язок колірних переваг зі статтю не була виявлена. Діти обирали рожевий колір не частіше ніж будь-який інший. Натомість дорослі жінки та чоловіки найулюбленішим та найпопулярнішим назвали синій колір.

     У суспільстві поділ на умовно «жіноче» і «чоловіче» зачіпає чи не всі сфери життя: одяг, іграшки, спорт, види алкоголю, їжа, література – навіть у рекламі марки авто і шампуню можна побачити коментар «для справжніх чоловіків». Сегрегація за ознакою статі найбільш помітною є в професії/сферах зайнятості, адже навіть на державному рівні у 21-му сторіччі до певного часу існували прямі заборони займатися тією чи іншою справою через стать. Така гендерна сегрегація призводить до дискримінації – як жінок, так і чоловіків.

     Незважаючи на "повістку дня", потрібно мати розум, щоб приймати відповідні рішення та ставлення до гендерів (в деяких країнах поняття гендеру не стосується лише статі). Наразі наука не може відповісти на питання: чому в природі є чоловіче та жіноче начало, і як вони виникли? Потрібно завжди усвідомлювати, що, якщо чоловік народився чоловіком, то він ніколи не стане жінкою, і навпаки. Гармонія та щастя людини можливе тільки в реалізації своєї природи (жіночої - для жінки, чоловічої - для чоловіка), і неможливе при виконанні чужих ролей. І саме в цьому аспекті потрібно сприймати всі гендерні питання. Головне усвідомлювати, що гендерна сегрегація - це результат, який вже існує, і це результат появився в результаті роботи самої природи, який поділив людей на чоловіка та жінку. Чоловіки не можуть родити дитину - це можуть зробити лише жінки. Середня (найсильніша) жінка не зрівняється з середнім (найсильнішим) чоловіком по фізичній силі, а тому потрібно розуміти, що жінкам в вугільних шахтах не місце, як і робота вантажника. Крім того, наше законодавство також проводить гендерну сегрегацію, в результаті якої чоловіки мають обов'язки перед Батьківщиною, проходять строкову службу в ЗСУ, при цьому жінки звільненні від цієї служби. В результаті збройної агресії росії, чоловікам заборонили залишати територію України, на відміну від жінок (правда не маючи юридичної основи, оскільки відповідно до ст. 1 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII, громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну, і випадки, які обмежують право, що зазначене в ст.1 на виїзд з України, зазначені в ст.6 Закону 3857-XII, і постави КМУ, які через ст. 3 здійснюють порядок в'їзду/виїзду,  ніяк не можуть Порядком/Правилами анулювати право прописане в ст. 1 Закону 3857-XII, де чітко зазначено, що це право може бути порушено лише у випадках передбачених Законом 3857-XII, тобто повинно бути зазначено в ст. 6 Закону 3857-XII, а не в підзаконних НПА). І саме цієї гендерної дискримінації, до того ж з порушенням фундаментальних прав людини, потрібно уникати.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь