1000 днів повномасштабного вторгнення
Сьогодні вже 1000 днів і ночей…
1000 днів як Росія розпочала повномасштабний наступ на нашу святу Україну;
1000 днів нашого всенародного спротиву;
1000 днів боротьби за кожен клаптик нашої землі, боротьби за волю , незалежність;
1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу;
1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу;
1000 днів боротьби за демократію, справедливість;
1000 днів Боротьби за мир, за рідну домівку, родину, батьків і дітей; боротьби за спокій і тишу, за рожеві світанки, за Чорне море, за степи широкі, за Крим, за кожне спустошене і знищене село і місто…А головне – боротьби за найцінніше – за життя, мир і майбутнє і перемогу.
Сьогодні для багатьох українців питання свободи та волі, як ніколи є важливим. Ми всі спільно боремося за те, аби Український Гімн лунав на всій території України, у кожному куточку нашої незламної держави. Він закликає українців пам’ятати про минулу й сьогоденну славу Батьківщини, про високу жертовність її синів і дочок у боротьбі за волю й незалежність.
Війна не здолала українців, не злякала, не зломила, не знищила, не роз’єднала, а навпаки відродила силу, скріпила віру, надію воскресила, любов подвоїла, дух і волю загартувала, до всенародної боротьби проти зла російського об’єднала.
Так, сьогодні українці об'єднані як ніколи, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну, як волонтер, журналіст, учитель і учень, лікар та будівельник, сапер і поліцейський, пекар і водій... Кожен і дорослий, і малий робить свій вклад у загальну святу справу, щоб наблизити перемогу.
Так, багато добрих справ робить сьогодні майже кожен українець, але б нічого могло б і не бути, якби не щоденний подвигом наших захисників і захисниць, які на передовій зупиняють ворога і дарують нам сьогодення та надію на майбутнє. Слава нашим захисникам і захисницям
Жертву найбільшу за наше з вами життя заплатили та світлими янголами на небо до Бога відлетіли. Плаче калина, що цвіт української держави вже 1000 днів гине у боротьбі із підступним ворогом.
Плаче небо гіркими сльозами—
за синами , що в вічність ідуть...
Янголята , з сумними хмарками
супроводять останній їх путь!
Люди плачуть! Від сліз уже ріки.
Стугонить українська земля.
Бо - найкращих - прощає навіки,
хто її захистив від кремля!
Плаче вітер ! Співає їм ніжно....
колискову на вічні віки....
Хоч лежатимуть хлопці й дівчата нарізно,
назва спільна у них "КОЗАКИ"!
Плачуть зорі із місяцем в парі,
душі праведні - серед святих:
українські -- і світлі і... гарні
прибувають щомиті до них!
Плачуть мами, ламаючи руки,
Їх зажура без краю й кінця,
Їм хотілось-- нащадків - онуків ,
а не Царства ДОНЬКАМ та СИНАМ у ТВОРЦЯ...
Гірко- гірко зітхають кохані!
Не обіймуть соколів своїх!
У вдовиць в душах- вічнії рани
і... любов до дітей... за двоїх!
Знов хоронить дочок та синів Україна.
Хвилиною мовчання присутні працівники Успенівської сільської ради згадали та вшанували пам’ять всіх загиблих захисників та захисниць на війні та всіх мирних українців, які загинули в цій клятій війні. Щоби спинилися уже страждання, щоби живими лишалися доньки й сини.
